Освітня програма 3-4 класи

  1. ЗАГАЛЬНІ ПОЛОЖЕННЯ

Початкова освіта – це перший рівень повної загальної середньої освіти, який відповідає першому рівню Національної рамки кваліфікацій.

Метою початкової освіти для учнів 3-4 класів є всебічний розвиток дитини, її талантів, здібностей, компетентностей та наскрізних умінь відповідно до вікових та індивідуальних психофізіологічних особливостей і потреб, формування цінностей та розвиток самостійності, творчості, допитливості, що забезпечують її готовність до життя в демократичному й інформаційному суспільстві, продовження навчання в основній школі.

Початкова освіта передбачає поділ на два цикли – 1–2 класи і 3–4 класи, що враховують вікові особливості розвитку та потреб дітей і дають можливість забезпечити подолання розбіжностей у їхніх досягненнях, зумовлених готовністю до здобуття освіти.

Освітню програму загальної середньої освіти І ступеня Сарненської загальноосвітньої  школи І-ІІІ ст. №2 розроблено відповідно до Закону України «Про освіту»; постанови Кабінету Міністрів України від 20 квітня 2011 року № 462 «Про затвердження Державного стандарту початкової загальної освіти» (2-4 класи),  наказу МОН України від 20.04.2018 № 407 «Про затвердження типової освітньої програми закладів загальної середньої освіти І ступеня» (2-4 класи).

У програмі визначено вимоги до конкретних очікуваних результатів навчання; коротко вказано відповідний зміст кожного навчального предмета чи інтегрованого курсу.

Програму побудовано із врахуванням таких принципів:

-        дитиноцентрованості і природовідповідності;

-        узгодження цілей, змісту і очікуваних результатів навчання;

-        науковості, доступності і практичної спрямованості змісту;

-        наступності і перспективності навчання;

-        взаємозв’язаного формування ключових і предметних компетентностей;

-       логічної послідовності і достатності засвоєння учнями предметних компетентностей;

-        можливостей реалізації змісту освіти через предмети або інтегровані курси;

-        творчого використання вчителем програми залежно від умов навчання;

-        адаптації до індивідуальних особливостей, інтелектуальних і фізичних можливостей, потреб та інтересів дітей.

Освітня програма початкової освіти окреслює рекомендовані підходи до планування й організації єдиного комплексу освітніх компонентів для досягнення учнями обов’язкових результатів навчання, визначених Державним стандартом початкової освіти.

Освітня програма визначає:

загальний обсяг навчального навантаження та очікувані результати навчання здобувачів освіти, подані в рамках освітніх галузей;

перелік та пропонований зміст освітніх галузей, укладений за змістовими лініями;

орієнтовну тривалість і можливі взаємозв’язки освітніх галузей, предметів, дисциплін тощо, зокрема їхньої інтеграції, а також логічної послідовності їхнього вивчення;

рекомендовані форми організації освітнього процесу та інструменти системи внутрішнього забезпечення якості освіти;

вимоги до осіб, які можуть розпочати навчання за цією програмою.

2. ЗАГАЛЬНИЙ ОБСЯГ НАВЧАЛЬНОГО НАВАНТАЖЕННЯ

Загальний обсяг навчального навантаження для учнів  3-4 класів – 1820 годин/навч. рік:  3 класи – 26 годин на тиждень (910 годин/навч.рік); 4 класи – 26 годин на тиждень (910 годин/навч.рік). Навчальні плани зорієнтовані на роботу початкової школи за 5-денним навчальними тижнем. Повноцінність початкової освіти реалізується як інваріантної, так і варіативної складових.

Детальний розподіл навчального навантаження на тиждень окреслено у навчальному плані  Сарненського ліцею  на 2019-2020  навчальний рік  (таблиця 1).

В освітній програмі внесено корекційно-розвитковий  складник для осіб з особливими  освітніми  потребами, які здійснюють здобуття початкової освіти в інклюзивному класі  (4-Д клас, 3 учні) (додаток 2).

Навчальний план дає цілісне уявлення про зміст і структуру першого рівня освіти, встановлює погодинне співвідношення між окремими предметами за роками навчання, визначає гранично допустиме тижневе навантаження учнів. Навчальний план початкової школи передбачає реалізацію освітніх галузей Державного стандарту початкової освіти через структурування змісту початкової освіти на засадах інтегрованого підходу у навчанні. Вони охоплюють інваріантну складову, сформовану на державному рівні, яка є спільною для всіх закладів загальної середньої освіти незалежно від підпорядкування і форм власності, та варіативну складову.

Відповідно Статуту закладу в Сарненського ліцею №2 мова навчання – українська, тому в 3-4 класах передбачено варіант навчального плану початкової школи з українською мовою навчання.

Навчальний план містить інваріантну складову, сформовану на державному рівні, обов'язкову для всіх закладів загальної середньої освіти незалежно від їх підпорядкування і форм власності, та варіативну, в якій передбачено додаткові години на вивчення предметів інваріантної складової, курси за вибором, індивідуальні та групові заняття, консультаці.

 Повноцінність початкової освіти забезпечується реалізацією як інваріантної, так і варіативної складових.

Для учнів з особливими освітніми потребами в закладі створений клас інклюзивної освіти. Учні навчаються за Програмою спеціальної загальноосвітньої школи для дітей з порушенням мовлення, 2016 р., в навчальному плані передбачено години корекційної роботи.

            Освітню програму для 3-4 класів Сарненського ліцею №2 Сарненської  районної  ради  Рівненської області  укладено за сімома основними освітніми галузям:

мови і літератури ( «Українська мова», «Літературне читання»,  «Іноземна мова»);

математика («Математика»)

суспільствознавство («Я у світі») (3-4 класи);

природознавство («Природознавство»);

мистецтво («Образотворче мистецтво» і «Музичне мистецтво»);

технології («Трудове навчання» та «Інформатика»);

здоров'я і фізична культура («Основи здоров'я» та «Фізична культура» «Хореографія»).

Відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 20 квітня 2011 року № 462 «Про затвердження Державного стандарту початкової загальної освіти» (3-4 класи)  години фізичної культури не враховуються при визначенні гранично допустимого навантаження учнів.

Запроваджено курси за вибором  «Елементи геометрії» у 3-4 класах по 1 годині , та «Християнська етика» у 3-4 класах  по 1 годині .

Варіативність змісту початкової освіти реалізується також через запровадження в навчальних програмах резервного часу, що створює простір для задоволення освітніх потреб учнів, вирівнювання їх досягнень, розвитку наскрізних умінь тощо.

У Сарненському ліцеї №2 здійснюється поділ класів на групи при вивченні української та англійської мов,  інформатики  відповідно до чинних нормативів (наказ Міністерства освіти і науки України від 20.02.2002 р. № 128 “Про порядок поділу класів на групи при вивченні окремих предметів у загальноосвітніх навчальних закладах”.

При визначенні гранично допустимого навантаження учнів ураховані санітарно-гігієнічні норми та нормативну тривалість уроків у  3-4-х класах – 40 хвилин.

Збереження здоров’я дітей належить до головних завдань школи. Тому формування навичок здорового способу життя та безпечної поведінки здійснюється не лише в рамках предметів "Фізична культура" та "Основи здоров'я", а інтегрується у змісті всіх предметів інваріантної та варіативної складових навчальних планів. Змістове наповнення предмета «Фізична культура» формується з варіативних модулів відповідно до статево-вікових особливостей учнів, їх інтересів, матеріально-технічної бази, кадрового забезпечення.

Гранична наповнюваність класів встановлена відповідно до Закону України "Про загальну середню освіту".

3. ОЧІКУВАНІ РЕЗУЛЬТАТИ НАВЧАННЯ ЗДОБУВАЧІВ ОСВІТИ, ВИЗНАЧЕНИХ ВІДПОВІДНИМ ДЕРЖАВНИМ СТАНДАРТОМ ЗАГАЛЬНОЇ ПОЧАТКОВОЇ ОСВІТИ

Відповідно до мети та загальних цілей, окреслених у Державному стандарті, визначено завдання, які має реалізувати вчитель у рамках кожної освітньої галузі.

Результати навчання  повинні робити внесок у формування ключових компетентностей учнів.

Такі ключові компетентності, як уміння вчитися, ініціативність і підприємливість, екологічна грамотність і здоровий спосіб життя, соціальна та громадянська компетентності можуть формуватися відразу засобами усіх предметів. Виокремлення в навчальних програмах таких наскрізних ліній ключових компетентностей як «Екологічна безпека й сталий розвиток», «Громадянська відповідальність», «Здоров’я і безпека», «Підприємливість і фінансова грамотність» спрямоване на формування в учнів здатності застосовувати знання й уміння у реальних життєвих ситуаціях.

Необхідною умовою формування компетентностей є діяльнісна спрямованість навчання, яка передбачає постійне включення учнів до різних видів педагогічно доцільної активної навчально-пізнавальної діяльності, а також практична його спрямованість. Доцільно, де це можливо, не лише показувати виникнення факту із практичної ситуації, а й по можливості перевіряти його на практиці й встановлювати причинно-наслідкові зв’язки. Формуванню ключових компетентностей сприяє встановлення та реалізація в освітньому процесі міжпредметних і внутрішньопредметних зв’язків, а саме: змістово-інформаційних, операційно-діяльнісних і організаційно-методичних. Їх використання посилює пізнавальний інтерес учнів до навчання і підвищує рівень їхньої загальної культури, створює умови для систематизації навчального матеріалу і формування наукового світогляду. Учні набувають досвіду застосування знань на практиці та перенесення їх в нові ситуації.

4. ВИМОГИ ДО ОСІБ, ЯКІ МОЖУТЬ РОЗПОЧИНАТИ НАВЧАННЯ ЗА ПРОГРАМОЮ

Початкова освіта 3-4 класах здобувається, після навчання у 2 класі освітнього закладу та мають враховувати досягнення попереднього етапу їхнього розвитку.

Особи з особливими освітніми потребами можуть розпочинати здобуття початкової освіти за інших умов.

Освітня програма  для 3-4 класів передбачає досягнення учнями результатів навчання (компетентностей), визначених Державним стандартом. Контроль і оцінювання навчальних досягнень здобувачів здійснюються на суб’єкт-суб’єктних засадах, що передбачає систематичне відстеження їхнього індивідуального розвитку у процесі навчання. За цих умов контрольно-оцінювальна діяльність набуває для здобувачів формувального характеру. Контроль спрямований на пошук ефективних шляхів поступу кожного здобувача у навчанні, а визначення особистих результатів здобувачів не передбачає порівняння із досягненнями інших і не підлягає статистичному обліку з боку адміністративних органів.

Упродовж навчання у початковій школі здобувачі освіти опановують способи самоконтролю, саморефлексії і самооцінювання, що сприяє вихованню відповідальності, розвитку інтересу, своєчасному виявленню прогалин у знаннях, уміннях, навичках та їх корекції.

Навчальні досягнення здобувачів освіти у 3-4 класах підлягають  формувальному та підсумковому (бальному) оцінюванню відповідно додатку “Орієнтовні вимоги до контролю та оцінювання навчальних досягнень учнів початкової школи” до наказу  від 19.08.2016 року № 1009 “Про внесення змін до наказу МОН України від 21.08.2013 року № 1222”.

Формувальне оцінювання має на меті: підтримати навчальний розвиток дітей; вибудовувати індивідуальну траекторію їхнього розвитку; діагностувати досягнення на кожному з етапів процесу навчання; вчасно виявляти проблеми й запобігати їх нашаруванню; аналізувати хід реалізації навчальної програми й ухвалювати рішення щодо корегування програми і методів навчання відповідно до індивідуальних потреб дитини; мотивувати прагнення здобути максимально можливі результати; виховувати ціннісні якості особистості, бажання навчатися, не боятися помилок, переконання у власних можливостях і здібностях.

Підсумкове оцінювання передбачає зіставлення навчальних досягнень здобувачів з конкретними очікуваними результатами навчання, визначеними освітньою програмою.

Здобувачі початкової освіти в 4 класах проходять державну підсумкову атестацію, яка здійснюється лише з метою моніторингу якості освітньої діяльності закладів освіти та якості освіти.

З метою неперервного відстеження результатів початкової освіти, їх прогнозування та коригування  у Сарненському ліцеї №2 проводяться моніторингові дослідження навчальних досягнень учнів випускників початкової школи. Аналіз результатів моніторингу дає можливість відстежувати стан реалізації цілей початкової освіти та вчасно приймати необхідні педагогічні рішення.

5. ПЕРЕЛІК, ЗМІСТ, ТРИВАЛІСТЬ І ВЗАЄМОЗВ'ЯЗОК ОСВІТНІХ ГАЛУЗЕЙ, ЛОГІЧНА ПОСЛІДОВНІСТЬ ЇХ ВИВЧЕННЯ

В 3-4 класах реалізуються наступні освітні галузі:

мови і літератури;

математика;

суспільствознавство;

природознавство;

мистецтво;

технології;

здоров'я і фізична культура.

Освітня галузь «Мови і літератури» з урахуванням вікових особливостей учнів у навчальних планах реалізується через окремі предмети «Українська мова», «Літературне читання», «Іноземна мова».

Освітні галузі «Математика», «Природознавство» реалізуються через однойменні окремі предмети, відповідно, - «Математика», «Природознавство».

Освітня галузь «Суспільствознавство» реалізується предметом «Я у світі» (3-4 класи).

Освітня галузь «Мистецтво» реалізується окремими предметами «Образотворче мистецтво» і «Музичне мистецтво».

Освітня галузь «Технології» реалізується через окремі предмети «Трудове навчання» та «Інформатика».

Освітня галузь «Здоров'я і фізична культура» реалізується окремими предметами «Основи здоров'я», «Фізична культура». «Хореографія».

Відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 20 квітня 2011 року № 462 «Про затвердження Державного стандарту початкової загальної освіти» (3-4 класи) години фізичної культури не враховуються при визначенні гранично допустимого навантаження учнів.

Враховуючи інтегрований характер компетентності, у процесі реалізації Типової освітньої програми або Освітніх програм вчителі  використовують внутрішньопредметні і міжпредметні зв’язки, які сприяють цілісності результатів початкової освіти та переносу умінь у нові ситуації.

Логічна послідовність вивчення предметів  розкривається у відповідних навчальних програмах.

6. ФОРМИ ОРГАНІЗАЦІЇ ОСВІТНЬОГО ПРОЦЕСУ 

Основними формами організації освітнього процесу в 3-4 класах є:

         різні типи уроку;

         екскурсії;

         віртуальні подорожі;

         спектаклі;

         квести, які вчитель організує у межах уроку або в позаурочний час.

Форми організації освітнього процесу можуть уточнюватись та розширюватись у змісті окремих предметів за умови виконання державних вимог Державного стандарту та окремих предметів протягом навчального року.  В освітній програмі закладу (в інклюзивному класі) передбачено години корекційної роботи.

Вибір форм і методів навчання вчитель визначає самостійно, враховуючи конкретні умови роботи, забезпечуючи водночас досягнення конкретних очікуваних результатів, зазначених у навчальних програмах окремих предметів.

7. ОПИС ТА ІНСТРУМЕНТИ СИСТЕМИ ВНУТРІШНЬОГО ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ЯКОСТІ  ОСВІТИ

Система внутрішнього забезпечення якості складається з наступних компонентів:

Кадрове забезпечення освітньої діяльності

У 3-4  класах освітній процес здійснюють 18 педагогічних  працівників. З них мають кваліфікаційну категорію: спеціаліст - 4,  спеціаліст І категорії — 4, спеціаліст вищої категорії - 8, педагогічне звання “старший учитель” - 4, “вчитель-методист” - 1. Усі вчителі пройшли “Онлайн-курс для вчителів початкових класів”, отримали сертифікат та можуть викладати у 1 класах за Програмою “Нова українська школа”.

Навчально-методичне забезпечення освітньої діяльності – здійснюється відповідно Державного стандарту затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20 квітня 2011 року № 462 «Про затвердження Державного стандарту початкової загальної освіти» (2-4 класи),  наказу МОН України від 20.04.2018 № 407 «Про затвердження типової освітньої програми закладів загальної середньої освіти І ступеня» (3-4 класи)., підручників, які мають гриф МОН.

Матеріально-технічне забезпечення освітньої діяльності – для учнів початкової школи  створюється цілісне і креативне освітнє середовище; за кожним класом закріплено окремий кабінет,  для проведення уроків інформатики учні можуть використовувати можливості кабінету старшої школи; проведення уроків фізичної культури здійснюється в спортивній залі, яку  обладнано згідно вимог техніки безпеки.

Якість проведення навчальних занять – за якісне і вчасне проведення навчальних занять учителі несуть персональну відповідальність;

Моніторинг досягнення учнями результатів навчання (компетентностей) проводиться згідно вимог навчальних програм та обліковується у класному журналі.

Організація  системи внутрішнього забезпечення якості освіти:

- оновленням методичної бази освітньої діяльності;

- контролем за виконанням навчальних планів та освітньої програми, якістю знань, умінь і навичок учнів, розробкою рекомендацій щодо їх покращення;

- моніторингом та оптимізацією соціально-психологічного середовища закладу освіти;

- створенням необхідних умов для підвищення фахового кваліфікаційного рівня педагогічних працівників через участь у вебінарах, семінарах, тренінгах та післядипломну курсову підготовку.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Таблиця 1

Розподіл навчального навантаження на тиждень

Освітні галузі

 

Навчальні предмети

Кількість годин на тиждень у класах

3-А

3-Б

3-В

3-Г

4-А

4-Б

4-В

4-Г

4-Д (інкл.

клас)

Мови і літератури

(мовний і літературний компонен-ти)

Українська мова

7

7

7

7

7

7

7

7

7

Іноземна мова

(англійська)

2

2

2

2

2

2

2

2

2

Математика

Математика

4

4

4

4

4

4

4

4

4

Природознавство

Природознавство

2

2

2

2

2

2

2

2

2

Суспільство

знавство

Я у світі

1

1

1

1

1

1

1

1

1

Мистецтво

Музичне мистецтво

1

1

1

1

1

1

1

1

1

Образотворче мистецтво

1

1

1

1

1

1

1

1

1

Технології

Трудове навчання

1

1

1

1

1

1

1

1

1

Інформатика

1

1

1

1

1

1

1

1

1

Здоров'я і фізична культура

Основи здоров'я

1

1

1

1

1

1

1

1

1

Фізична культура

2

2

2

2

2

2

2

2

2

 

Хореографія

1

1

1

1

1

1

1

1

1

Разом

 

21+3

21+3

21+3

21+3

21+3

21+3

21+3

21+3

21+3

ВАРІАТИВНА СКЛАДОВА

ГРУПОВІ ЗАНЯТТЯ ТА КУРСИ ЗА ВИБОРОМ

Основи геометрії

(35 год.)

1

1

1

1

1

1

1

1

1

Християнська етика

(35 год.)

1

1

1

1

1

1

1

1

1

Корекційна робота

-

-

-

-

-

-

-

-

10

Гранично допустиме тижневе навчальне навантаження на учня

23

23

23

23

23

23

23

23

23

Сумарна кількість навчальних годин інваріантної і варіативної складових, що фінансується з бюджету (без урахування поділу класів на групи)

26

26

26

26

26

26

26

26

26