Освітня програма 2 клас

1. ЗАГАЛЬНІ ПОЛОЖЕННЯ

Початкова освіта – це перший рівень повної загальної середньої освіти, який відповідає першому рівню Національної рамки кваліфікацій.

Метою початкової освіти є всебічний розвиток дитини, її талантів, здібностей, компетентностей та наскрізних умінь відповідно до вікових та індивідуальних психофізіологічних особливостей і потреб, формування цінностей та розвиток самостійності, творчості, допитливості, що забезпечують її готовність до життя в демократичному й інформаційному суспільстві, продовження навчання в основній школі.

Початкова освіта передбачає поділ на два цикли – 1–2 класи і 3–4 класи, що враховують вікові особливості розвитку та потреб дітей і дають можливість забезпечити подолання розбіжностей у їхніх досягненнях, зумовлених готовністю до здобуття освіти.

Освітню програму загальної середньої освіти І ступеня(2 клас) Сарненського ліцею. №2 розроблено відповідно до Закону України «Про освіту» від 5 вересня 2017 року, №2145-VІІІ,  постанови Кабінету Міністрів України від 21.02.2018 № 87 «Про затвердження Державного стандарту початкової освіти», наказу МОН «Про затвердження типових освітніх та навчальних програм для1-2 класів загальної середньої освіти» від 21.03.2018 №268.

У програмі визначено вимоги до конкретних очікуваних результатів навчання; коротко вказано відповідний зміст кожного навчального предмета чи інтегрованого курсу.

Програму побудовано із врахуванням таких принципів:

-            дитиноцентрованості і природовідповідності;

-  узгодження цілей, змісту і очікуваних результатів навчання;

-            науковості, доступності і практичної спрямованості змісту;

-            наступності і перспективності навчання;

-            взаємозв’язаного формування ключових і предметних компетентностей;

-  логічної послідовності і достатності засвоєння учнями предметних компетентностей;

-            можливостей реалізації змісту освіти через предмети або інтегровані курси;

-            творчого використання вчителем програми залежно від умов навчання;

-            адаптації до індивідуальних особливостей, інтелектуальних і фізичних можливостей, потреб та інтересів дітей.

Освітня програма початкової освіти окреслює рекомендовані підходи до планування й організації єдиного комплексу освітніх компонентів для досягнення учнями обов’язкових результатів навчання, визначених Державним стандартом початкової освіти.

Освітня програма визначає:

- загальний обсяг навчального навантаження та очікувані результати навчання здобувачів освіти, подані в рамках освітніх галузей;

- перелік та пропонований зміст освітніх галузей, укладений за змістовими лініями;

- орієнтовну тривалість і можливі взаємозв’язки освітніх галузей, предметів, дисциплін тощо, зокрема їхньої інтеграції, а також логічної послідовності їхнього вивчення;

- рекомендовані форми організації освітнього процесу та інструменти системи внутрішнього забезпечення якості освіти;

          - вимоги до осіб, які можуть розпочати навчання за цією програмою.

2. ЗАГАЛЬНИЙ ОБСЯГ НАВЧАЛЬНОГО НАВАНТАЖЕННЯ

Загальний обсяг навчального навантаження для учнів 2 класу – 25 годин на тиждень (875 годин/навч.рік) Навчальний план зорієнтованийі на роботу початкової школи за 5-денним навчальними тижнем. Повноцінність початкової освіти реалізується як інваріантної, так і варіативної складових.

Детальний розподіл навчального навантаження на тиждень окреслено в розподілі навчального навантаження у навчальному плані Сарненського ліцею №2 (таблиця 1).

Навчальний план дає цілісне уявлення про зміст і структуру першого рівня освіти, встановлює погодинне співвідношення між окремими предметами за роками навчання, визначає гранично допустиме тижневе навантаження здобувачів освіти. Навчальний план початкової школи передбачає реалізацію освітніх галузей Державного стандарту початкової освіти через структурування змісту початкової освіти на засадах інтегрованого підходу у навчанні. Вони охоплюють інваріантну складову, сформовану на державному рівні, яка є спільною для всіх закладів загальної середньої освіти незалежно від підпорядкування і форм власності, та варіативну складову.

Згідно Статуту закладу  мова навчання  у Сарненському ліцеї № 2 -  українська, тому в  2 класах передбачено варіант навчального плану початкової освіти для закладів середньої освіти  з українською мовою навчання .   Навчальний план містить інваріантну складову та варіативну, в якій передбачено додаткові години для проведення індивідуальних консультацій та групових занять.

Повноцінність початкової освіти забезпечується реалізацією як інваріантної, так і варіативної складових.

Учні з особливими освітніми потребами (з порушеннями зору, слуху, опорно-рухового апарату, інтелектуального розвитку, тяжкими порушеннями мовлення, затримкою психічного розвитку), здобувають початкову освіту в закладі загальної середньої освіти за індивідуальними робочими навчальними планами, затвердженими наказами МОН України.

В освітній програмі може бути корекційно-розвитковий складник для осіб з особливими освітніми потребами.

Освітню програму Сарненського ліцею № 2 Сарненської районної ради Рівненської області для І ступеня укладено відповідно Типової освітньої програми, розробленої під керівництвом Р.Б.Шияна за такими основними освітніми галузями:

мовно-літературна (українська мова і літературне читання, англійська мова;

математична (математика);

природнича («Я досліджую світ»);

технологічна( «Я досліджую світ»);

інформатична ( «Я досліджую світ»);

соціальна та здоров’язбережувальна («Я досліджую світ»);

громадянська та історична ( «Я досліджую світ»);

мистецька ( музичне мистецтво і образотворче мистецтво);

фізкультурна (фізична культура).

Одна година, передбачена у варіативній складовій використана на  проведення індивідуальних та групових занять(українська мова або математика). 

 Відповідно постанови Кабінету Міністрів України від 21.02.2018 №87 «Про затвердження Державного стандарту початкової освіти» (1 клас) години фізичної культури не враховуються при визначенні гранично допустимого навантаження учнів.

У Сарненському ліцеї №2 здійснюється поділ класів на групи при вивченні української мови, англійської мови  відповідно до чинних нормативів (наказ Міністерства освіти і науки України від 20.02.2002 р. № 128, зареєстрований в Міністерстві юстиції України від 06.03.2002 за № 229/6517) у 2А,Б,Г класах та інформатики у 2А,Б,В,Г.

При визначенні гранично допустимого навантаження учнів  ураховані санітарно-гігієнічні норми та нормативну тривалість уроків у 2-х класах – 40 хвилин.

Збереження здоров’я дітей належить до головних завдань школи. Тому формування навичок здорового способу життя та безпечної поведінки здійснюється не лише в рамках предметів "Фізична культура" та "Я досліджую світ", а інтегрується у змісті всіх предметів інваріантної та варіативної складових навчальних планів.

Наповнюваність класів у Сарненському ліцеї встановлена відповідно до Закону України "Про загальну середню освіту " – не більше 30 учнів у  класі.

3. ОЧІКУВАНІ РЕЗУЛЬТАТИ НАВЧАННЯ ЗДОБУВАЧІВ ОСВІТИ, ВИЗНАЧЕНИХ ВІДПОВІДНИМ ДЕРЖАВНИМ СТАНДАРТОМ ЗАГАЛЬНОЇ ПОЧАТКОВОЇ ОСВІТИ

Відповідно до мети та загальних цілей, окреслених у Державному стандарті, визначено завдання, які має реалізувати вчитель/вчителька у рамках кожної освітньої галузі.

Освітня  програма для 2 класу має потенціал для формування у здобувачів таких ключових компетентностей:

 вільне володіння державною мовою, що передбачає уміння усно і письмово висловлювати свої думки, почуття, чітко та аргументовано пояснювати факти, а також любов до читання, відчуття краси слова, усвідомлення ролі мови для ефективного спілкування та культурного самовираження, готовність вживати українську мову як рідну в різних життєвих ситуаціях;

здатність спілкуватися рідною (у разі відмінності від державної) та іноземними мовами, що передбачає активне використання рідної мови в різних комунікативних ситуаціях, зокрема в побуті, освітньому процесі, культурному житті громади, можливість розуміти прості висловлювання іноземною мовою, спілкуватися нею у відповідних ситуаціях, оволодіння навичками міжкультурного спілкування;

 математична компетентність, що передбачає виявлення простих математичних залежностей в навколишньому світі, моделювання процесів та ситуацій із застосуванням математичних відношень та вимірювань, усвідомлення ролі математичних знань та вмінь в особистому і суспільному житті людини;

 компетентності у галузі природничих наук, техніки і технологій, що передбачають формування допитливості, прагнення шукати і пропонувати нові ідеї, самостійно чи в групі спостерігати та досліджувати, формулювати припущення і робити висновки на основі проведених дослідів, пізнавати себе і навколишній світ шляхом спостереження та дослідження;

 інноваційність, що передбачає відкритість до нових ідей, ініціювання змін у близькому середовищі (клас, школа, громада тощо), формування знань, умінь, ставлень, що є основою компетентнісного підходу, забезпечують подальшу здатність успішно навчатися, провадити професійну діяльність, відчувати себе частиною спільноти і брати участь у справах громади;

 екологічна компетентність, що передбачає усвідомлення основи екологічного природокористування, дотримання правил природоохоронної поведінки, ощадного використання природних ресурсів, розуміючи важливість збереження природи для сталого розвитку суспільства;

 інформаційно-комунікаційна компетентність, що передбачає  опанування основою цифрової грамотності для розвитку і спілкування, здатність безпечного та етичного використання засобів інформаційно-комунікаційної компетентності у навчанні та інших життєвих ситуаціях;

 навчання впродовж життя, що передбачає опанування уміннями і навичками, необхідними для подальшого навчання, організацію власного навчального середовища, отримання нової інформації з метою застосування її для оцінювання навчальних потреб, визначення власних навчальних цілей та способів їх досягнення, навчання працювати самостійно і в групі;

громадянські та соціальні компетентності, пов’язані з ідеями демократії, справедливості, рівності, прав людини, добробуту та здорового способу життя, усвідомленням рівних прав і можливостей, що передбачають співпрацю з іншими особами для досягнення спільної мети, активність в житті класу і школи, повагу до прав інших осіб, уміння діяти в конфліктних ситуаціях, пов’язаних з різними проявами дискримінації, цінувати культурне розмаїття різних народів та ідентифікацію себе як громадянина України, дбайливе ставлення до власного здоров’я і збереження здоров’я інших людей, дотримання здорового способу життя;

 культурна компетентність, що передбачає залучення до різних видів мистецької творчості (образотворче, музичне та інші види мистецтв) шляхом розкриття і розвитку природних здібностей, творчого вираження особистості;

підприємливість та фінансова грамотність, що передбачають  ініціативність, готовність брати відповідальність за власні рішення, вміння організовувати свою діяльність для досягнення цілей, усвідомлення етичних цінностей ефективної співпраці, готовність до втілення в життя ініційованих ідей, прийняття власних рішень;

та наскрізних умінь: читання з розумінням, уміння висловлювати власну думку усно і письмово, критичне та системне мислення, творчість, ініціативність, здатність логічно обґрунтовувати позицію, вміння конструктивно керувати емоціями, оцінювати ризики, приймати рішення, розв'язувати проблеми, співпрацювати з іншими особами.

4. ВИМОГИ ДО ОСІБ, ЯКІ МОЖУТЬ РОЗПОЧИНАТИ НАВЧАННЯ ЗА ПРОГРАМОЮ

Початкова освіта  у 2 класі здобувається, як правило,  після навчання у 1 класі та враховуються досягнення попереднього етапу їхньої розвитку.(Наказ МОН України від 20.08.2018 року №924 «Про затвердження методичних рекомендацій щодо оцінювання навчальних досягнень учнів першого класу у Новій українській школі»

Особи з особливими освітніми потребами можуть  продовжувати здобуття початкової освіти за інших умов.

Освітня програма  початкової освіти передбачає досягнення учнями результатів навчання (компетентностей), визначених Державним стандартом. Контроль і оцінювання навчальних досягнень здобувачів здійснюються на суб’єктних засадах, що передбачає систематичне відстеження їхнього індивідуального розвитку у процесі навчання. За цих умов контрольно-оцінювальна діяльність набуває для здобувачів формувального характеру. Контроль спрямований на пошук ефективних шляхів поступу кожного здобувача у навчанні, а визначення особистих результатів здобувачів не передбачає порівняння із досягненнями інших і не підлягає статистичному обліку з боку адміністративних органів.

Упродовж навчання у початковій школі здобувачі освіти опановують способи самоконтролю, саморефлексії і самооцінювання, що сприяє вихованню відповідальності, розвитку інтересу, своєчасному виявленню прогалин у знаннях, уміннях, навичках та їх корекції.

Навчальні досягнення здобувачів у 2 класі підлягають вербальному, формувальному оцінюванню.

Формувальне оцінювання має на меті: підтримати навчальний розвиток дітей; вибудовувати  індивідуальну  траекторію їхнього розвитку; діагностувати досягнення на кожному з етапів процесу навчання; вчасно виявляти проблеми й запобігати їх нашаруванню; аналізувати хід реалізації навчальної програми й ухвалювати рішення щодо корегування програми і методів навчання відповідно до індивідуальних потреб дитини;мотивувати прагнення здобути максимально можливі результати;виховувати ціннісні якості особистості, бажання навчатися, не боятися помилок, переконання у власних можливостях і здібностях.

Підсумкове оцінювання передбачає зіставлення навчальних досягнень здобувачів з конкретними очікуваними результатами навчання, визначеними освітньою програмою.

 Аналіз результатів  дає можливість відстежувати стан реалізації цілей початкової освіти та вчасно приймати необхідні педагогічні рішення.

5. ПЕРЕЛІК, ЗМІСТ, ТРИВАЛІСТЬ І ВЗАЄМОЗВ'ЯЗОК ОСВІТНІХ ГАЛУЗЕЙ, ЛОГІЧНА ПОСЛІДОВНІСТЬ ЇХ ВИВЧЕННЯ

В 2 класі реалізуються наступні освітні галузі:

мовно-літературна;

математична;

природнича;

технологічна;

інформативна;

соціальна та здоров’язбережувальна;

громадянська та історична;

мистецька;

фізкультурна.

Компетентнісний потенціал кожної  освітньої галузі забезпечує формування всіх ключових компетентностей. Для кожної освітньої галузі визначено мету та загальні результати навчання здобувачів освіти в цілому.

Мовно-літературна освітня галузь (українська мова і літературне читання, англійська мова) ставить за мету розвиток особистості дитини засобами різних видів мовленнєвої діяльності, формування ключових, комунікативної та читацької компетентностей; розвиток здатності спілкуватися українською мовою для духовного, культурного й національного самовияву, послуговуватися нею в особистому й суспільному житті, у міжкультурному діалозі; збагачення емоційно-чуттєвого досвіду, розвиток мовленнєво-творчих здібностей.

У початковому курсі мовно-літературної освіти виділено такі змістові лінії: «Взаємодіємо усно», «Читаємо», «Взаємодіємо письмово», «Досліджуємо медіа», «Досліджуємо мовлення», «Театралізуємо».

Змістові лінії мовно-літературної освіти у 2 класі Сарненського ліцею №2 реалізуються через інтегрований курс «Українська мова».

Здобувач освіти: взаємодіє з іншими особами усно, сприймає і використовує інформацію для досягнення життєвих цілей у різних комунікативних ситуаціях; сприймає, аналізує, інтерпретує, критично оцінює інформацію в текстах різних видів,медіатекстах та використовує її для збагачення свого досвіду(з допомогою вчителя); висловлює думки, почуття та ставлення, взаємодіє з іншими особами письмово та в режимі реального часу, дотримується норм літературної мови; досліджує індивідуальне мовлення для власної мовної творчості, спостерігає за мовними явищами, аналізує їх.

Метою іншомовної освіти (англійської мови) є формування іншомовної комунікативної компетентності для безпосереднього та опосередкованого міжкультурного спілкування, що забезпечує розвиток інших ключових компетентностей та задоволення різних життєвих потреб здобувача освіти.

Здобувач освіти  сприймає інформацію, висловлену іноземною мовою в умовах безпосереднього та опосередкованого міжкультурного спілкування, та критично оцінює таку інформацію; розуміє прочитані іншомовні тексти різних видів для отримання інформації або емоційного задоволення, використовує прочитану інформацію та критично оцінює її; надає інформацію, висловлює думки,  почуття та ставлення, взаємодіє з іншими особами усно, письмово та в режимі реального часу.

Математична освітня  галузь (математика) ставить за мету різнобічний розвиток особистості дитини та її світоглядних орієнтацій засобами математичної діяльності, формування математичної й інших ключових компетентностей, необхідних їй для життя та продовження навчання.

Реалізація мети і завдань початкового курсу математики здійснюється за такими змістовими лініями: «Лічба», «Числа. Дії з числами.» «Вимірювання  величин»,  «Просторові відношення. Геометричні фігури»,  «Робота з даними».

Здобувач освіти: досліджує, аналізує,оцінює дані та зв’язки між ними для розв’язання проблеми математичного змісту; прогнозує результат, розробляє стратегії, моделює  процес розв’язання проблемної ситуації; оцінює, виявляє та виправляє помилки; використовує алгебраїчні поняття і залежності для розв’язання проблемної ситуації; досліджує задачі.

Природнича освітня галузь ставить за мету формування наукового мислення та культури дослідження; розвиток системних уявлень про цілісність та розмаїття природи, утвердження принципів сталого розвитку, ефективної,безпечної і природоохоронної поведінки в довкіллі.

Реалізація мети і завдань природничої освітньої галузі здійснюється через змістові лінії: «Я пізнаю природу», «Я у природі», «Я у рукотворному світі».

Здобувач освіти: обирає та досліджує обрані природні явища та об’єкти; описує та пояснює те про що дізнався; знаходить та зображує інформацію про довкілля; розрізняє та розуміє проблему в довкіллі,пов’язані з діяльністю людини, з якою стикнувся; знаходить спільні та відмінні ознаки об’єктів, групує за певними ознаками; виявляє та описує зв’язки у природі; дбає про чистоту довкілля;наводить приклади використання винаходів  людства в побуті.

Технологічна освітня галузь ставить за мету формування в учня/учениці  здатності до зміни навколишнього світу засобами сучасних технологій без шкоди для середовища, до використання технологій для власної самореалізації, культурного й національного самовияву.

Реалізація мети і завдань технологічної освітньої галузі здійснюється через такі змістові лінії: «ехнічна творчість і техніка», «Світ технологій», «Світ ремесел», «Побут».

Технологічна галузь базується на практичній діяльності учнів. На кожному занятті передбачено виконання практичної роботи. Об'єкти праці для виготовлення учитель добирає, спираючись на побажання учнів.

Здобувач освіти:  із допомогою дорослих: втілює творчий задум у готовий виріб; дбає про власний побут, задоволення власних потреб та потреб тих, хто його оточує;ефективно використовує природні матеріали, дбаючи про навколишній світ; розраховує орієнтовні витрати та кількість матеріалів для виготовлення виробів .

Інформатична освітня галузь ставить за мету формування в учня/учениці здатності до вирішення проблем із використанням цифрових пристроїв, інформаційно-комунікаційних технологій та критичного мислення для розвитку, творчого самовираження, власного та суспільного добробуту; безпечної та відповідальної діяльності в інформаційному суспільстві.

Реалізація поставленої мети та завдань у початковій школі відбувається за змістовими лініями «Я у світі інформації(Дані. Інформація. Моделі.)», «Моя цифрова творчість», «Комунікація та співпраця», «Я і цифрові пристрої», «Відповідальність та безпека в інформаційному суспільстві».

Здобувач освіти: пояснює сприйняття інформації різними органами чуття; розпізнає та фіксує дані,впорядковує прості послідовності;розрізняє правдиві та неправдиві твердження, здобуті з різних джерел; використовує готові та створює прості інформаційні продукти; використовує цифрові пристрої та пояснює їх призначення; дотримується правил безпечної роботи; зазначає авторство власних робіт; виявляє повагу до авторства в творчості здобувачів.

Соціальна та здоров'язбережувальна освітня галузь ставить за мету: становлення самостійності учня, його соціальної залученості та активності через формування здорового способу життя, розвиток підприємливості, здатності до співпраці в різних середовищах, впевненості в собі та доброчесності для безпеки, добробуту та сталого розвитку.  

Зміст соціальної та здоровязбережувальної освітньої галузі реалізується через такі змістові лінії: «Безпека», «Здоров'я», «Добробут».

Здобувач освіти:  розпізнає та описує небезпеку вдома, у школі та довкіллі, дбає про особисте здоров'я і безпеку, реагує на діяльність, яка становить загрозу для життя, здоров’я, добробуту;робить аргументований вибір на користь здорового способу життя, аналізує та оцінює наслідки і ризики; пояснює важливість навчання в школі.

Громадянська та історична освітня галузь ставить за мету створення умов для формування в учнів початкової школи власної ідентичності та готовності до змін через усвідомлення своїх прав і свобод, осмислення зв’язків між історією і теперішнім життям; плекання активної громадянської позиції на засадах демократії та поваги до прав людини, набуття досвіду співжиття за демократичними процедурами.

Реалізація мети та завдань громадянської та історичної  освітньої галузі здійснюється в межах таких змістових ліній: «Я-Людина», «Я серед людей», «Моя культурна спадщина», «Моя шкільна і місцева громади», «Ми-громадяни України. Ми-європейці».

Здобувач освіти: описує себе, свій характер; розповідає про себе, свою родину та інших; висловлює свої вподобання; розрізняє теперішнє,минуле, майбутнє; пояснює де він може знайти потрібну інформацію; розповідає про Україну,розпізнає державні символи, шанобливо ставиться до них; запитує про те що цікавить, виділяє в джерелі інформацію про відому подію.

Мистецька освітня галузь ( музичне мистецтво, образотворче мистецтво) ставить за мету формування культурних цінностей у процесі пізнання мистецтва та художньо-творчого самовираження в особистому та суспільному житті; плекання пошани до національної та світової мистецької спадщини.

Реалізація поставленої мети здійснюється за змістовими лініями: «Художньо-практична діяльність», «Сприймання та інтерпретація мистецтва», «Комунікація через мистецтво», які окреслюють одну з моделей досягнення загальних цілей освітньої галузі та розкривають основну місію загальної мистецької освіти.

Мистецька освітня галузь в Сарненському ліцеї №2 реалізується через предмети: музичне мистецтво та образотворче мистецтво.

Здобувач освіти: творить відомими художніми засобами та способами; виділяє твори та види художньо-творчої діяльності, які йому подобаються; творить для задоволення; розрізняє види мистецтва(музичне, образотворче, танцювальне,театральне тощо); бере участь у колективній творчій діяльності.

Фізкультурна освітня галузь  (фізична культура) ставить за мету  формування в учнів стійкої мотивації до занять фізичною культурою і спортом та життєво необхідних рухових умінь  і навичок для збереження власного здоровя, розширення функціональних можливостей організму.

Зазначена мета реалізується за такими змістовими лініями: «Базова рухова активність», «Ігрова та змагальна діяльність учнів (рухливі ігри та естафети)», «Турбота про стан здоров'я та безпеку».

Здобувач освіти: вправляється в пересуванні; розпізнає, виконує та добирає вправи для ранкової гімнастики; виконує рухові дії під час рухливих ігор під керівництвом учителя; дотримується правил безпеки під час рухової активності; контролює своє самопочуття(за допомогою дорослих); пояснює значення фізичних вправ для здоровя людини.

У Сарненському ліцеї фізкультурна освітня галузь реалізується через предмети фізична культура та хореографія.

6. ФОРМИ ОРГАНІЗАЦІЇ ОСВІТНЬОГО ПРОЦЕСУ В 2 КЛАСІ

У 2 класі очікувані результати навчання, окреслені в межах кожної галузі, досяжні, якщо використовувати інтерактивні форми і методи навчання:дослідницькі, інформаційні, мистецькі проекти, сюжетно-рольові ігри, інсценізації, моделювання, ситуаційні вправи, екскурсії, дитяче волонтерство тощо.

Організація  освітнього процесу в Сарненському ліцеї №2 здійснюється згідно навчального  плану для початкової школи з навчаннями українською мовою:

  • українська мова -5год.
  • іноземна мова (англійська мова) - 3 год.
  • математика - 3 год.
  • інтегрований курс - «Я досліджую світ» - 8 год, до якого входять наступні галузі:

            мовно-літературна -2 год., математика - 1 год., природнича - 2 год., інформативна-1 год,  технологічна- 1 год., соціальна і здоров'язбережувальна -  0,5 год., громадянська та історична -0,5 год.

  • мистецтво:
  • музичне мистецтво -1 год.
  • образотворче мистецтво -1 год.
  • фізична культура - 2 год,
  • хореографія-1 год.

Вибір форм і методів навчання вчитель визначає самостійно, враховуючи конкретні умови роботи, забезпечуючи водночас досягнення конкретних очікуваних результатів, зазначених у навчальних програмах окремих предметів.

7. ОПИС ТА ІНСТРУМЕНТИ СИСТЕМИ ВНУТРІШНЬОГО ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ЯКОСТІ  ОСВІТИ

Система внутрішнього забезпечення якості складається з наступних складових:

Кадрове забезпечення освітньої діяльності викладання у початковій школі

У 2 класах освітній процес здійснюють 12 педагогічних працівників. З них мають кваліфікаційну категорію: спеціаліст – 2 , спеціаліст ІІ категорії — 1, спеціаліст І категорії — 4, спеціаліст вищої категорії - 5, педагогічне звання “старший учитель” - 2, “вчитель-методист” - 1. Усі вчителі пройшли “Онлайн-курс для вчителів початкових класів”, отримали сертифікат та можуть викладати у 2 класах за Програмою “Нова українська школа”.

Навчально-методичне забезпечення освітньої діяльності здійснюється відповідно Державного стандарту затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 21.02.2018 № 87 «Про затвердження Державного стандарту початкової освіти», типових програм затверджених наказом МОН «Про затвердження типових освітніх та навчальних програм для 1-2 класів  загальної  середньої  освіти»  від 21.03.2018 № 268,  підручників, які мають гриф МОН (додаток 1).

Матеріально-технічне забезпечення освітньої діяльності – для учнів початкової школи  створюється цілісне і креативне освітнє середовище; за кожним класом закріплено окремий кабінет,  для проведення уроків інформатики учні можуть використовувати можливості кабінету інформатики школи; проведення уроків фізичної культури здійснюється в спортивній залі, яку  обладнано згідно вимог техніки безпеки.

Якість проведення навчальних занять – за якісне і вчасне проведення навчальних занять учителі несуть персональну відповідальність.

Моніторинг досягнення учнями результатів навчання (компетентностей) проводиться згідно вимог навчальних програм та обліковується у класному журналі.

Організація системи внутрішнього забезпечення якості освіти:

- оновленням методичної бази освітньої діяльності;

- контролем за виконанням навчальних планів та освітньої програми, якістю знань, умінь і навичок учнів, розробкою рекомендацій щодо їх покращення;

- моніторингом та оптимізацією соціально-психологічного середовища закладу освіти;

- створенням необхідних умов для підвищення фахового кваліфікаційного рівня педагогічних працівників через участь у вебінарах, семінарах, тренінгах та післядипломну курсову підготовку.

 

 

 

 

 

 

 

 

Таблиця  1

Розподіл навчального навантаження на тиждень

 

Освітні галузі

 

Навчальні предмети

Кількість годин на тиждень у класах

2-А

2-Б

2-В

2-Г

2-Д

Мовно-літературна

 

Українська мова  і література

5

5

5

5

5

Іноземна мова

(англійська)

3

3

3

3

3

Математика

Математика

3

3

3

3

3

Природнича

Я досліджую світ

2

2

2

2

2

Соціальна і здоров'я- збережувальна

0,5

0,5

0,5

0,5

0,5

Математична

1

1

1

1

1

Мовно-літературна

2

 

 

 

 

Громадянська та історична

0,5

0,5

0,5

0,5

0,5

Технологічна

1

1

1

1

1

Інформатична

1

1

1

1

1

Мистецька

Музичне мистецтво

1

1

1

1

1

Образотворче мистецтво

1

1

1

1

1

Фізкультурна

Фізична культура

2

2

2

2

2

 

Хореографія

1

1

1

1

1

Разом

 

21+3

21+3

21+3

21+3

21+3

ВАРІАТИВНА СКЛАДОВА

ГРУПОВІ ЗАНЯТТЯ ТА КУРСИ ЗА ВИБОРОМ

Групові заняття (укр.м.,  матем.) (5 год.)

1

1

1

1

1

Гранично допустиме тижневе навчальне навантаження на учня

22

22

22

22

2

Сумарна кількість навчальних годин інваріантної і варіативної складових, що фінансується з бюджету (без урахування поділу класів на групи)

25

25

25

25

25